igrdk

Я нещодавно зробив собі операцію по вирівнюванню носової перегородки (септопластика). Поки пам’ятаю, записав, що при цьому відбувалось, та що я відчував.



До операції. Поспілкувався з хірургом та анестезіологом, показав свій ніс наживо та «на коміксах» (КТ). Здав аналізи крові та сечі, зробив рентген грудної клітині та кардіограму.

День операції (Д). Поснідав (8:02), зібрався, притопав в лікарню. Десь об одинадцятій пішов в операційну. Перед входом в операційну замінив шльопанці на бахіли, зайшов в середину, улігся на операційний стіл, на ліву руку поставили катетер, на праву манжету міряти тиск, вкрили ковдрою. Почув: «зараз буде трохи паморочитися». Дійсно почало паморочитися і… мене розштовхали зі словами: «які тут твої шльопки?» - мене вже везли назад в палату.

Ніс не болить, але він буквально забитий тампонами, що дуже неприємно, і дихати можна тільки ротом (як при дуже сильній застуді). Третій тампон під носом, щоб «ловити» те, що тече з носа. Трохи дере горло (на 3 з 10) – сказали почекати 2 години, потім смоктати звичайні пігулки від горла. Сильно ниє праве плече (2…3 з 10) – воно в мене останнім часом болить, якщо довго тримати праву руку в незручному положенні. Пити, їсти не можна 2 години, але й не хочеться. Хочеться спати.

Дві години в палаті. Трохи хитає, тож коли пересуваюсь, тримаюсь за ліжка або стіни. Напівсплю, напівлежу з закритими очима.

О шостій сходив в їдальню, щось поїв. Вже не хитає. Поспівчував східним красуням, які, коли їдять в ресторані, лівою рукою увесь час припіднімають вуаль (в мене це був тампон під носом), а правою підносять їжу на виделці до рота. Ще гірше з напоями: тампон на дає піднести чашку до рота; від засухи мене спасла медсестра та 15-сантиметровий шматочок трубочки від крапельниці (сусіди по палати користувались звичайними соломинками для напоїв з кофейні на першому поверсі; мені тоненька трубочка сподобалась більше). Про поцілунки взагалі забудьте (може пам’ятаєте сцену з мультфільму «Нікчемний я», де Ґру і Люсі намагаються поцілуватися, їм заважають їх довгі носи, тож вони змушені повернути голови набік? Перевірено на собі: туфта, не працює :) ). Розмовляти можу, тільки співрозмовники жаліються на «дивний» голос.

Відчуття такі самі, як при грипі чи дуже сильній застуді, тільки температура 37.5. Горлу трохи полегшало на пігулках (до 2 з 10). Спати не сплю, робити нічого не хочеться. Сказали багато пити. Гаряче пити не можна, кімнатної температури - неприємно, пристосувався гріти воду в мікрохвильовці. Плече більше не ниє. Час від часу колеться катетер в лівій руці. Навіщось погодися зробити знеболювальне на ніч – збив температуру, взагалі не міг заснути до ранку.

Наступний день (Д+1). Лікар подивився горло, сказав, все добре (ніс все ще законопачений, тож там дивитись ще нічого). Відчуття як напередодні ввечері: дихаю ротом, спати не сплю, робити нічого не роблю, нічого не болить. Кілька разів міняв тампони під носом, бо неприємно, коли вони промокають. Під вечір 37,9, але від знеболювального уколу відмовився.

Д+2. Свято, навіть не так, СВЯТО - витягнули тампони з носу. Тампони сучасні, сантиметрів десять довжини, витягуються за кілька секунд, не боляче, скоріше лоскотно. 2 години лежав носом догори, «перевіряв», чи не почнеться кровотеча. Ніс нічого не розпирає, якийсь час він дихає вільно, потім забивається - знов дихаю ротом, - потім раптом слиз починає стікати в горло – неприємно, але ніс знов ДИХАЄ! І горло перестало дерти. За дві години після видалення тампонів – кровотечі немає – витягнули катетер з руки. Тампон з під носу теж прибрали.

Настрій гарний; додивися фільм, який не міг додивитися, напевно, місяць. Пізно ввечері пішов в туалет та раптом знепритомнів на кілька секунд – різко впав тиск, дякувати сусідам по палаті, не впав, нічим не стукнувся. Решта ночі пройшла спокійно.

Д+3. Пів дня нудить. Лікар подивився, почистив ніс від згустків крові ти слизу, сказав промивати ніс кілька разів на день впродовж місяця, та відпустив додому на вихідні.

Д+4. Нарешті виспався! Дуже приємно спати вдома та ще й коли ніс нормально дихає. Все ще трохи нудить. В носі багато слизу, але «видувати» його поки ще не можна.

Д+6. Офіційно виписали з лікарні. Лікар дивися, почистив ніс; все добре.

Д+7. Все ще нудить. Син, бавлячись, сіпнув мене за ніс – тепер ніс ниє (2…3 з 10). В носі майже немає слизу.

Почав потрохи робити вправи для свого плеча (того, що боліло після операції) – помітив суттєве збільшення амплітуди рухів, навіть попри тиждень без реабілітації.

Д+10. Був у лікаря, почистив ніс. Лікар каже, що син нічого в носі не зламав, що ніс болить очікувано, і так буде якийсь час.

Д+11. Котрий день дуже низький тиск. Припинив приймати пігулки від підвищеного тиску.

Д+14. Напередодні попав під дощ. Зранку ніс дихає гірше, ніж у попередні дні, але дихає. Після промивання носу стає набагато краще. Ніс все ще ниє (1…2 з 10), особливо, якщо його торкатись.

Четвертий день без звичайних пігулок від тиску. Тиск майже ідеальний.

Д+15. Був у лікаря, щоб почистити ніс. Пожалівся, що права ніздря погано «дихає». Лікар витягнув з неї «гарний» згусток слизу й крові - стало суттєво краще. Каже, що так буде ще пару тижнів, поки ніс повністю не загоїться. Шов розсмоктався. Наступна чистка носа за два тижні, якщо ніс дихатиме нормально.




Д+22. Ніс переважно "дихає" сам; вже почав забувати про те, що його час від часу потрібно промивати (бо нема потреби). З носу час від часу все ще «видувається» чималий згусток слизу та крові, але не часто.

Д+24. Вже кілька днів тиск вище норми. Спочатку думав, що через стрес, але ні, сьогодні він високий без хвилювань. Запишусь до кардіолога. Вчора «видув» величезний згусток слизу та крові з однієї ніздрі, сьогодні з іншої.

Д+27. Був у кардіолога, починаю приймати нові пігулки від тиску. Після останніх «видутих» згустків 3 дні тому, ніс «дихає» увесь час вільно, через що постійно забуваю промивати ніс.

Д+32. Нові пігулки від тиску почали діяти, тиск знов нормальний.

Д+34. Був у лікаря, все добре зажило, ніс не чистив і більше можна не промивати.

(можливо, далі буде)




Якщо Ви робитимете собі подібну операцію, будь ласка, пам’ятайте, що це лише мій досвід; навіть у сусідів по палаті – нас там було п’ятеро з покращеними «носиками» - не все відбувалось, як в мене.